Iсторiя   Музей   Фото   Вiдео   Контакти

 
Спеціальності
 
Лісове господарство
 
Садово-паркове господарство
 
Агроінженерія
 
Робітничи професії
 
Лісоруб
 
Тракторист-машиніст
 
Приймальна комісія
 
Правила прийому
 
Оголошення про прийом
 
Вартість навчання
 
Документи для вступу
 
Інформація вступникам
 
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)
Розклад занять
 
Правила оформлення ЛПЗ та курсових робiт
 
Відмінники навчання
 
Студентське самоврядування
 
Сторінка психолога
Графік навчального процесу
 
Порядок виконання та зарахування контрольних робiт
 
Завдання до виконання контрольних робiт
Працевлаштування
 
Наші випускники
 
Зустрічі
Контакти
 
Доступ до публічної інформації

Дендропарк

Дендрарій Великоанадольського лісу

У Великоанадольському лісі прижилося багато іноземних дерев і чагарників, екзотів.

Перша невелика колекція екзотичних дерев почала створюватися ще при В.Є. Граффі в 1850-1860 рр.

У 1858 р. В.Є. Графф вже міг дати оцінку успішності вирощування в підвищеному степу різних деревних і чагарникових порід. У доповідній записці від 19 березня 1859 р. В.Є. Графф писав наступне «Крім головних порід і чагарників розводяться і багато інших порід в малому виді, як породи ще не остаточно випробувані. Розведення хвойних порід по теперішній час виявляється мало доступним. З них є, тільки і то в дуже малій кількості, як особлива рідкість, звичайна сосна (Pinus sylvestris), звичайний ялівець (Juniperus communis L.). Розведення берези, однією з звичайних наших російських листяних деревних порід, в Великоанадолі недоступно. Наявні в даний час берези представляють величезну рідкість, предмет розкоші і подиву.

Для проведення дослідів акліматизації різних деревних порід і для найближчого вивчення щодо гідності їх, а також створення зразків всіх деревних рослин, які можуть бути міститися на відкритому повітрі є в Великоанадольському розсаднику арборет і школи його».

Перед фасадом метеорологічної обсерваторії, по обидва боки від центральної алеї до річки Кашлагач розташований сад-парк з арборетом і квітниками. Сад-парк був чітко спланований. Згідно з планом, формування його тривало до 1859 г. Всі роботи виконувались дуже ретельно. Була передбачена ціла система живоплотів, якими були облямовані всі доріжки.

Створення арборета В.Є. Графф вважав корисним для будь-якого хто хоче познайомитися і бачити порівняно місцеві та іноземні породи (Редько, 1994, с.188-189).

На даний час живоплоти не збереглися, доріжки заросли деревами і не проглядаються. У парку ростуть: ялина звичайна (Picea excelsa Ling), ялівець звичайний (Juniperus communis L.) сосна кримська (Pinus Pallasiana), яку посадив В. Є. Графф. Вони різко виділяються серед інших дерев своїм зростанням і широкою розкидистою кроною.

У 1903-1904 рр. по лівому березі Паркового ставка виділена ділянка, на якому вирощувалася більше 150 видів екзотів. Від них на цьому місці збереглися лише поодинокі дерева ялівцю віргінського, звичайного, сосни чорної (Pinus nigra var. Аustrica Endl).

У 1900 р. було споруджено будинок лісової школи, біля якої створено невелику дендрологічну ділянку. Тут росте столітнє дерево ялівцю віргінського. Також ростуть ялина сибірська (Picea obovata), сосна гірська, (Pinus Montana), сосна жовта, важка (Pinus ponderosa).

У 1954 р. викладач Великоанадольський лісового технікуму кандидат с-г наук Д. К. Крайнєв в 25 кварталі заклав дендрарій для навчальних цілей. У листі до лісівники І.П. Варенику він писав «...Бажано також було б отримати насіння евкаліпта та інших екзотів, які у Вас є. Я зацікавлений в насінні і сіянцях, тому, що закладаю для технікуму дендрологічний парк площею 5,5 га і збираю насіння з усього Союзу. У цьому році буде посаджено понад сто порід дерев і чагарників, всього близько 250 порід» (Крайнєв, 1950). Вся ділянка дендропарку розбита на сектори концентричними колами. У кожному з секторів розташовуються рослини, близькі за походженням, по родинах сектори хвойних, кленових, маслинових, горіхових, бобових.

В колекціях збереглося близько 100 видів дерев. У секторі хвойні - сосна чорна (Pinus nigra Endl), сосна Веймутова (Pinus strobes L.), ялиця кавказька (Abies nordmanniana L.). В секторі горіхових ростуть: горіх сірий (Juglans cinérea L.), горіх чорний (Juglans nigra L.). В секторі букові - дуб каштанолистий (Quércus castaneifólia С.М.А), дуб великоплідний (Quercus macrocarpa Michx.), Дуб болотний (Quércus palústris), дуб Гартвіса (Quercus hartwissiana Stev), дуб скельний (Quércus pétraea Liebl).

У дендропарку зростає також залізне дерево (Раrrоtiа С.А.М.), деревина якого міцна, тверда, важка, бруслина Маака (Euоnymus maáckii), актинідія коломікта (Actinídia kolomíkta Мах.), мушмула германська (Mespilus germanica L.), береза ​​кам'яна (Betula ermanii). Всі алеї обсаджені кущами бирючини звичайної і деревами берези бородавчастої.

У 70-ті рр.. ХХ ст. навпроти спортивного комплексу створений невеликий дендропарк ім. Леніна. Створювався він під керівництвом викладача Великоанадольський лісового технікуму М.І. Петренко.

Марія Іванівна розповідала, що саджанці привезли з підсохлою кореневою системою, необхідно було терміново їх висадити. В технікумі заняття вже закінчилися, і студенти відпочивали в гуртожитку. Майбутні лісівники з розумінням поставилися до прохання викладача і вийшли на роботу. Працювали до пізнього вечора, поки не висадили дерева. Завдяки самовідданій праці студентів та викладачів дерева і чагарники прижилися.

У цьому дендропарку ростуть прищеплені форми дерев. Дуб звичайний форма вузькопірамідальна (Quercus robur var. Fastigiata), глід звичайний форма махрова (Crataegus oxyacantha var. Соссintа рlеnа Наrt), клен гостролистий форма куляста (Acer platanoides var. Globosum Niс), клен гостролистий форма червонолиста (Acer platanoides var. Rubrum Неrd ), клен форма пістрява (Acer negundo var. Variegatum Воn).

У 80-ті рр.. ХХ ст. також під керівництвом М.І. Петренко створювався дендрарій в 15 кварталі, який був розбитий на 80 квадратів. У кожному з квадратів розташовуються рослини близькі за походженням, за родинами. Зростають черемха Маака (Padus maackii (Rupr), горобина шведська (Sorbus sсаndicа Fr.), горобинник горобинолистий (Sorbaria sorbifolia (L) Аbr), екзохорда крупноквіткова (Exochorda grandiflora Нооr), ясен пухнастий (Fráxinus pubescens Маrch), ясен білий, американський (Fráxinus Аmericana), ясен маньчжурський (Fráxinus mandshurica Rupr).

Перед будівлею Великоанадольського лісового коледжу розташований невеликий сквер, в якому також ростуть екзотичні дерева: тюльпанове дерево (Liriodendron tulipifera), ялиця дугласова (Pseudotsuga tахifоliа), тис ягідний (Taxus baccata L.), гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), бузок амурський, тріскун (Syrínga amurénsis Rupr), липа біла (Tilia аlbа L.).

Як згадувалося вище, В.Є. Графф вважав розведення хвойних порід справою малодоступною, а розведення берези неможливим. В даний час в заказнику «Великоанадольський» хвойні породи ростуть досить добре. Збереглися 160-річні сосни, посаджені В.Є. Граффом. Берези ж прекрасно ростуть в сухому кліматі Донбасу.

Справу В.Є. Граффа продовжують лісівники Великоанадолля. Студенти Великоанадольського лісового коледжу під керівництвом викладачів спеціальних дисциплін, висаджують в дендропарку нові породи дерев і чагарників, здійснюють догляд за ними.

Дендрарій служить базою для заготівлі насіння і садивного матеріалу, він вносить свій вклад у впровадження в лісове і зелене господарство Донбасу нових рослин.

Тюльпанове дерево (Liriodendron tulipifera)

Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.)

Бузок амурський, тріскун (Syrínga amurénsis Rupr)

Тис ягідний (Taxus baccata L.)

Галина Воротинцева,
Великоанадольський музей лісу
 
   
  Унікальність учбовому закладу придає те, що він розташований серед рукотворного лісу, краса і чистота повітря якого привабили будівництво об’єкту для...  
 
© 2011 Великоанадольський лісовий коледж.
Усi права захищенi.
Розробка сайту: студiя Колорiт.
Iсторiя   Музей   Фото   Вiдео   Контакти