Iсторiя   Музей   Фото   Вiдео   Контакти
 
Спеціальності
 
Лісове господарство
 
Садово-паркове господарство
 
Агроінженерія
 
Робітничи професії
 
Лісоруб
 
Флорист
 
Тракторист-машиніст сільськогосподарьського (лісогосподарського) виробництва
 
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів
 
Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних
 
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування
 
Приймальна комісія
 
Правила прийому
 
Оголошення про прийом
 
Вартість навчання
 
Документи для вступу
 
Інформація вступникам
 
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)
Розклад занять
 
Оформлення текстової та графічної навчальної документації
 
Склад студентської ради
 
Студентське самоврядування
 
Органiзацiя освiтнього процесу в умовах пандемii
Графік навчального процесу
 
Порядок виконання та зарахування контрольних робiт
 
Завдання до виконання контрольних робiт
Працевлаштування
 
Наші випускники
 
Зустрічі
Запобігання та виявлення корупції
 
Контакти
 
Доступ до публічної інформації
 
Охорона праці та цівільний захист
 
Календар знаменних і пам'ятних дат на 2020 - 2021 навчальний рік
Сторінка психологічної служби коледжу

120 років із дня народження Леоніда Перфецького (1901- 1977)

Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР та художник-кореспондент у дивізії «Галичина» в роки Другої світової війни Леонід Перфецький залишив нам мальовану хроніку боротьби за незалежність. «Підняття українського прапора над Чорноморським флотом», «Бій під Крутами», «Здобуття Київського Арсеналу» – ці картини, створені з допомогою олівців та акварелей, передають унікальні історичні миті, які не змогла б зафіксувати плівка чи звичайна розповідь. Він змалював для нас нашу війну за незалежність – першу в 20 столітті російсько-українську (із білими і червоними росіянами), польсько-українську війну.
Леонід Перфецький народився 23 лютого 1901 року у с. Ладижинка Уманського району.
Середню освіту Леонід здобув в російському Орлі, куди знову переїхали батьки, потяг до малювання відчував зі шкільної лави, але у вирі Першої світової війни було не до мистецтва. У 1917 році він вступив до московського університету, але невдовзі був мобілізований до армії. Граніт науки перетворився на солдатську муштру, яку Леонід проходив у школі прапорщиків у Петергофі. Є відомості, що на початку революції в Росії він певний час навчався в Казанському університеті. Правда, й тут провчився недовго – більшовики швидко завоювали татарську республіку, тож Леонід, лише йому відомими дорогами, повернувся в Україну. На батьківщині тривали визвольні змагання, тому його військовий досвід виявився затребуваним. Без вагань вступив до українського війська, отримавши ранг хорунжого кінноти Чорноморського коша. Командував сотнею кіннотників у полку полковника Крата, неодноразово вступаючи в бій із більшовиками.
Поручник Перфецький став командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
Око юнака вбирало в себе картину кожного бою, і коли в часи затишшя бойові побратими відпочивали, Леонід діставав олівця і починав малювати те, що тільки що побачив і пережив… Після занепаду української державності Леонід Перфецький опинився у Польщі в таборі для інтернованих осіб, а після звільнення, на початку 1920-х років переїхав до Львова. Краків також не дав Перфецькому усього, що він прагнув здобути, тож у 1925 році він виїхав до Парижа, де продовжував здобувати мистецьку освіту в приватній Академії Андре Льота.
Так митець з жалем розпрощався із вояцьким мундиром та шаблею, але його зброєю стає пензель і палітра. Своїми першими полотнами на теми визвольних змагань («Наскок мазепинців», «Батарея в небезпеці»).
Художні полотна Леоніда Перфецького («Бій під Конотопом», «Козаки під Трапезундом», «Бій під Крутами», «Останні бої», «Розстріл під Базаром») базувалися на історії України, боях, парадах, сутичках українських військових підрозділів із більшовиками. Виконані вони були у яскравих кольорах, динамічно, від них віяло чимось живим. Але навіть змальовуючи трагічні сторінки української історії – бійців армії УНР у «Чотирикутнику смерті» чи козаків у запеклій битві, художник не був митцем жорстоким і кровожерним, він далекий від стилістики баталістів більшовицького соцреалізму.
У 1944-му Леонід Перфецький приєднався художником-кореспондентом до дивізії «Галичина». У ті часи окупаційна німецька влада на Галичині не мала проблем із добровольцями – патріотична молодь пам’ятала про звірства більшовиків і прагнула зустріти їх зі зброєю. Тим подіям митець присвятив збірку графічних малюнків «Українська дивізія».
Після поразки нацистської Німеччини, вояки дивізії перейшли зі зброєю до британської армії, були інтерновані, а пізніше змогли переїхати до Великобританії. Леоніда Перфецького між дивізійниками не було, він спочатку дістався до партизан, а потім потрапив до таборів переміщених осіб у Зальцбурзі (Австрія).
Якщо ви будете в Монреалі, то можна зайти в католицьку українську церкву Святого Духа, або Святого Єлезара, помилуватись розписами художника Леоніда Перфецького. Він був глибоко релігійною людиною, відданий Україні патріот, хоробрий та інтелігентний воїн.
 
Тетяна Легенька, завідувач бібліотекою

 

 
   
  Унікальність учбовому закладу придає те, що він розташований серед рукотворного лісу, краса і чистота повітря якого привабили будівництво об’єкту для...  
 
© 2011 Великоанадольський лісотехнічний коледж.
Усi права захищенi.
Iсторiя   Музей   Фото   Вiдео   Контакти