⤢
Тюльпанове деревоLiriodendron tulipifera
Навчально‑дослідний комплекс
Дендропарк (Дендрарій Великоанадольського лісу)
Дендрарій Великоанадольського лісу. У Великоанадольському лісі прижилося багато іноземних дерев і чагарників — екзотів.
Початки колекції (ХІХ століття)
Перша невелика колекція екзотичних дерев почала створюватися ще за В. Є. Граффа у 1850–1860 рр.
У 1858 р. В. Є. Графф уже міг оцінити успішність вирощування у підвищеному степу різних деревних і чагарникових порід.
«Крім головних порід і чагарників розводяться і багато інших порід в малому виді, як породи ще не остаточно випробувані. Розведення хвойних порід по теперішній час виявляється мало доступним. З них є, тільки і то в дуже малій кількості, як особлива рідкість, звичайна сосна (Pinus sylvestris), звичайний ялівець (Juniperus communis L.). Розведення берези, однією з звичайних наших російських листяних деревних порід, в Великоанадолі недоступно. Наявні в даний час берези представляють величезну рідкість, предмет розкоші і подиву… Для проведення дослідів акліматизації різних деревних порід і для найближчого вивчення щодо гідності їх, а також створення зразків всіх деревних рослин, які можуть бути міститися на відкритому повітрі, є в Великоанадольському розсаднику арборет і школи його». Доповідна записка В. Є. Граффа, 19 березня 1859 р.
Перед фасадом метеорологічної обсерваторії, обабіч центральної алеї до р. Кашлагач розташовано сад‑парк з арборетом і квітниками. Планування завершили близько 1859 р.; усі роботи виконували дуже ретельно, доріжки облямували системою живоплотів.
Створення арборету В. Є. Графф вважав корисним для кожного, хто хоче порівняно бачити місцеві й іноземні породи (Редько, 1994, с. 188–189). Нині живоплоти не збереглися, частина доріжок заросла. У парку зростають: ялина звичайна (Picea excelsa), ялівець звичайний (Juniperus communis), сосна кримська (Pinus pallasiana), висаджена В. Є. Граффом — вони різко вирізняються висотою та розлогою кроною.
Розвиток на початку ХХ ст.
У 1903–1904 рр. по лівому березі Паркового ставка закладено ділянку із понад 150 видами екзотів; нині збереглися поодинокі дерева ялівцю віргінського, звичайного, сосни чорної (Pinus nigra var. austríaca).
У 1900 р. споруджено будівлю лісової школи з невеликою дендрологічною ділянкою. Тут росте віковий ялівець віргінський, ялина сибірська (Picea obovata), сосна гірська (Pinus montana), сосна важка, жовта (Pinus ponderosa).
Дендропарк технікуму (з 1954 року)
У 1954 р. викладач технікуму, канд. с.-г. наук Д. К. Крайнєв у кварталі 25 заклав дендрарій для навчальних цілей. У листі до лісівника І. П. Вареника він зазначав, що закладає дендропарк площею 5,5 га і збирає насіння з усього Союзу — плановано висадити понад 100 порід, усього близько 250.
Ділянку розбито на сектори концентричними колами за родинами: хвойні, кленові, маслинові, горіхові, бобові тощо. У колекціях збереглося близько 100 видів.
Хвойні: сосна чорна (Pinus nigra), сосна Веймутова (Pinus strobus), ялиця кавказька (Abies nordmanniana). Горіхові: горіх сірий (Juglans cinerea), горіх чорний (Juglans nigra). Букові: дуб каштанолистий (Quercus castaneifolia), дуб великоплідний (Q. macrocarpa), дуб болотний (Q. palustris), дуб Гартвіса (Q. hartwissiana), дуб скельний (Q. petraea).
Серед цікавих інтродуцентів: «залізне дерево» (Parrotia), бруслина Маака (Euonymus maackii), актинідія коломікта (Actinidia kolomikta), мушмула германська (Mespilus germanica), береза кам’яна (Betula ermanii). Алеї обсаджені бирючиною звичайною та березою бородавчастою.
Інші ділянки і 1970–1980‑ті
У 1970‑ті навпроти спорткомплексу створено невеликий дендропарк ім. Леніна під керівництвом викладачки М. І. Петренко. Попри підсушену кореневу систему саджанців, завдяки самовідданій праці студентів дерева прижилися. Тут ростуть прищеплені форми: дуб звичайний вузькопірамідальний (Quercus robur var. fastigiata), глід звичайний махровий (Crataegus var. coccinea plena), клен гостролистий кулястий (Acer platanoides var. globosum), червонолистий (var. rubrum), пістрявий клен ясенелистий (Acer negundo var. variegatum).
У 1980‑ті під керівництвом М. І. Петренко створено дендрарій у кварталі 15, розбитий на 80 квадратів за родинами: черемха Маака, горобина шведська, горобинник горобинолистий, екзохорда крупноквіткова, ясени пухнастий, білий (американський), маньчжурський тощо.
Сучасні інтродукції та висновки
Перед будівлею коледжу в сквері ростуть екзоти: тюльпанове дерево (Liriodendron tulipifera), ялиця дугласова (Pseudotsuga taxifolia), тис ягідний (Taxus baccata), гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), бузок амурський (Syringa amurensis), липа біла (Tilia alba).
Попри обережні оцінки В. Є. Граффа щодо хвойних і берези, нині в заказнику «Великоанадольський» хвойні ростуть добре (збереглися навіть 160‑річні сосни його посадки), а берези прекрасно почуваються у сухому кліматі Донбасу.
Справу продовжують лісівники Великоанаділля: студенти під керівництвом викладачів висаджують нові породи, доглядають насадження. Дендрарій — база заготівлі насіння й садивного матеріалу та джерело інтродукції нових рослин у лісове й зелене господарство регіону.
⤢
⤢
Гінкго дволопатевеGinkgo biloba L.
⤢
Бузок амурський (тріскун)Syringa amurensis Rupr.
⤢
Тис ягіднийTaxus baccata L.
Галина Воротинцева,
Великоанадольський музей лісу
Великоанадольський музей лісу
