Школа цього періоду називалася Великоанадольською професійною лісовою школою. Навчання в ній замість дворічного перейшло на трирічне. До переліку дисциплін було додано викладання громадських і політичних наук. Заклад зростав і розширювався: невдовзі до нього приєднали скасовані лісові школи — Ново‑Глухівську, Чорноліську та Чернігівську. Кількість учнів постійно збільшувалася і досягла близько 200 осіб. Розширювалися навчальні програми, поповнювалися кабінети наочними матеріалами та навчальними посібниками.

Учні того часу мали особливий склад. Наприклад, у 1925 році в школі діяв окремий клас, де всі учні були членами партії ВКП(б) віком 30–40 років; це були сімейні люди, для яких надавали окремі квартири та стипендії. Їм доручали ревізію навколишніх сільрад, кооперативів, пошти; вони вели комуністичну пропаганду в селах. У школі щосуботи відбувалися збори представників сільських організацій найближчих сіл: перед шкільною партійною групою звітували голови сільрад, завідувачі кооперативів, начальники пошти тощо. Викладачі читали лекції з різних наукових питань та проводили антирелігійну пропаганду.

Саме в цей період до школи вперше допустили дівчат. Школа такого типу проіснувала до 1929 року, коли її реорганізували у лісовий технікум.